Більше третини української економіки знаходиться в тіні

За даними Міністерства економіки України, рівень тіньового сегменту ринку складає близько 35 відсотків від офіційного ВВП. Хоча, за даними опитування великої кількості провідних економістів, ця цифра сягає близько 47 відсотків від валового внутрішнього продукту. Це пов'язано з тим, що уряд не враховує доходи кримінальних структур (наркотики, проституція) та приховану економіку (зарплата в конвертах, оренда житла ті ін.).

У розпорядженні газети Дело опинилися попередні оцінки уряду за рівнем тінізації української економіки за 2009 рік. Так, за підрахунками Мінекономіки, частка тіньової економіки за минулий рік зросла на 1 процентний пункт - до 35% від офіційного ВВП.

В абсолютному вираженні це означає, що обсяг неврахованого ВВП, створеного в тіньовому секторі в 2009 році, склав майже 320 млрд. грн.

Якщо врахувати, що рівень перерозподілу ВВП через доходи бюджету в минулому році склав близько 30%, можна говорити про те, що через тіньовий сектор державна казна недоотримала мінімум 96 млрд. грн.

Підсумковий результат тіньового сектора за минулий рік (+1 п.п.) не зовсім точно відображає процеси, що відбувалися у невидимій частині української економіки під час кризи. Насправді вітчизняний бізнес відреагував на ескалацію фінансової кризи масовим переведенням діяльності в тінь. "Істотне збільшення тіньового сектора спостерігалося в IV кварталі 2008 року і в I кварталі 2009-го. За цей період рівень тінізації зріс майже на 10 п.п. - до максимального значення у 39%", - говориться у звіті Мінекономіки. А той факт, що протягом останніх трьох кварталів 2009 року частка тіньової економіки скоротилася на 4 п.п. - до 35%, у відомстві пояснюють тим, що бізнес адаптувався до роботи в умовах кризи, а також стабілізацією ситуації на валютному ринку та у банківській сфері.

Частка тіньового сектора у 35%, озвучена Міністерством економіки, на жаль, не відображає всього обсягу нелегальної економічної діяльності в Україні. Справа в тому, що Мінекономіки не враховує діяльність, яка має явну кримінальну складову - торгівлю наркотиками, проституцію, корупцію і так далі. За результатами дослідження, проведеного виданням у грудні 2009 року, в якому взяли участь понад 30 провідних економістів України, обсяг національної кримінальної економіки в 2009-му становив 115 млрд. грн. Разом з цією цифрою обсяг вітчизняної тіні вже складає 47% від ВВП, що майже збігається з даними грудневого дослідження (45,4%).

У той же час більшу частину невидимої української економіки створюють зовсім не торговці наркотиками і сутенери, а, на перший погляд, цілком законослухняні громадяни - представники бізнесу. Ніде не враховуються бізнес-схеми, приховування реальних обсягів виробництва і заниження бази оподаткування, а також зарплата "в конвертах" - ось основний інструментарій вітчизняного "тіньовика". Завдяки цим операціям, які прийнято класифікувати як "приховану економіку", створюється майже половина української тіні (48,6%). Частина, що залишилася, - це найбезпечніший вид тіні, так звана "неформальна економіка". "Люди продають надлишки продуктів, вирощених на своїх городах, займаються кустарним виробництвом і продажем простих товарів, здають в оренду квартири, надають приватні послуги. Вся ця діяльність населення ніяк не враховується державою, проте вносить певний внесок у тіньовий ВВП", - пояснює доктор економічних наук Ірина Мазур. На таку діяльність припадає майже 100 млрд. грн.

Для держави найбільший інтерес являє сегмент "прихованої економіки", його детінізація здатна принести додаткові доходи до бюджету.

У доповіді Мінекономіки серед основних причин поширення тіньових схем в Україні під час кризи названа неефективна бюджетна політика. "Згідно з дослідженням міжнародного агентства Appleton Mayer, 81% респондентів (компаній), які працюють в Україні, констатували значне погіршення ситуації в сфері оподаткування в 2009 році", - говориться у звіті відомства.

Також відходу в тінь сприяє спотворення ідеї спрощеного оподаткування. "Великі платники податків переходять на єдиний податок з метою ухилення та мінімізації податкових зобов'язань", - вважають у Мінекономіки. Ще одним важливим чинником стало обмеження доступу бізнесу до кредитних ресурсів, що в умовах скорочення обігових коштів підприємств змушувало компанії виводити капітал в тінь.

Дані Мінекономіки показують, що в другій половині 2009 року відбувалося поступове скорочення частки тіньового сектора - з 39% до 35%. Однак більшість експертів дотримується думки, що говорити про стійку тенденцію зменшення рівня тіні передчасно. "Тінізація - це природна реакція бізнесу на завищені податкові вимоги держави. А останні півтора року податковий тиск на підприємців тільки зростає, тому часткове переведення діяльності в тінь і приховування реальних доходів - це їх природна реакція, спрямована на виживання", - говорить старший економіст центру CASE-Україна Володимир Дубровський.

З урахуванням амбітних планів щодо наповнення бюджету-2010, що передбачають збільшення податкових надходжень у середньому на 42,5% (до кінця цього року), чекати ослаблення податкового тиску бізнесу не варто. Як результат - сподіватися на масовий вихід бізнесу з тіні в 2010 році передчасно.

У той же час, на думку першого заступника директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослава Жалила, уряд Миколи Азарова докладе значних зусиль для поліпшення адміністрування збору податків, а також на боротьбу із зарплатою в конвертах та контрафактною продукцією. На його думку, ці заходи уряду як мінімум запобіжать подальшому зростанню тіньового сектора в Україні.

За матеріалами ua.korrespondent.net