Депутати не змогли відтермінувати новий антикорупційний закон

З першого січня в Україні наберуть чинності нові антикорупційні закони. Спроба групи депутатів Верховної Ради відтермінувати дію законів на рік провалилася.

Дмитро Котляр, який від імені Організації економічного співробітництва і розвитку консультує українських законодавців у питаннях боротьби з корупцією, в інтерв’ю «Німецькій хвилі» висловив задоволення тим фактом, що ініціатива депутатів про відтермінування дії законів зазнала поразки – за відповідний законопроект проголосували лише 208 депутатів, в тому числі фракції Партії регіонів, Блоку Литвина і частина НУНС. Автором ідеї відкласти на рік нові правила боротьби з корупцією виступив соратник міністра внутрішніх справ по «Народній самообороні» Олег Новіков.

Котляр дивується: чому прийняті ще у червні закони викликали занепокоєння частини депутатського корпусу за лічені дні до набрання ними чинності. Хоча експерт визнає, що у законах є деякі неузгодженості. «Є певне підґрунтя для занепокоєння. Але закони не такі катастрофічні, як змальовували деякі депутати. Деякі незначні проблеми у законах пов’язані з тим, що в останній момент у законопроекти вносилися деструктивні правки. Можна навіть припускати, що це робилося свідомо, аби деякі «незручні» норми законів не запрацювали повною мірою», - припускає Котляр. Як приклад він наводить норму про незаконне збагачення.

Позабюджетне фінансування перекривається

На думку Дмитра Котляра, закони мають бути виправлені без відтермінування. «Відкладення дії цих законів відкинуло б Україну на кілька років назад у боротьбі з корупцією і приведенні національного законодавства у відповідність до міжнародних норм», каже експерт. Підґрунтям депутатського спротиву законам Котляр називає насамперед побоювання суддів. «Зокрема, доповідач ПАРЄ пані Вольвенд, коли зустрічалася з представниками Верховного суду, ті їй прямо заявили: їх не влаштовує заборона фінансування судів з позабюджетних джерел. Більше того, службовці усіх правоохоронних органів та інших органів державної влади не матимуть права приймати «матеріальну допомогу» від фізичних і юридичних осіб», зауважує експерт.

Попри проблеми з фінансуванням судів чи інших державних інституцій, на переконання Котляра, ці норми є обґрунтованими – оскільки приватне фінансування держустанов та органів влади є одним з джерел корупції. «Не можна допускати, щоб корупційні інтереси стали підставою для скасування антикорупційних законів», - наголосив консультант ОЕСР.

Як приклад позабюджетного фінансування органів влади можна згадати, приміром, діяльність скандально відомої «Української асоціації прокурорів», яка збирає з підприємств і «всіх небайдужих» кошти на «сприяння здійсненню завдань прокуратури, як органа, діяльність якого спрямована на утвердження верховенства права».

Державна служба: новий рівень прозорості

Серед нових антикорупційних інструментів, які містять нові закони, Дмитро Котляр називає насамперед підвищення відповідальності держслужбовців: вони тепер, зокрема, муситимуть проходити антикорупційну перевірку вже при влаштуванні на роботу. Раніше же звітувати про свої прибутки мусили лише вищі посадові особи. Запроваджується також обмеження на подарунки посадовим особам – вони мають декларуватися, а дорогі подарунки мають передаватися до держбюджету. Також запроваджено відповідальність за торгівлю впливом та незаконне збагачення, підсумовує консультант ОЕСР.

За матеріалами www.dw-world.de