Дискримінація суб'єктів господарювання органами державної влади

Дискримінацією суб'єктів господарювання органами державної влади, органами місцевого самоврядування та органами адміністративно-господарського управління та контролю визнається:
заборона створення нових підприємств чи інших організаційних форм підприємництва в будь-якій сфері діяльності, а також встановлення обмежень на здійснення окремих видів діяльності, на виробництво певних видів товарів, що призвели або можуть призвести до обмеження конкуренції;
примушення суб'єктів господарювання до вступу в асоціації, концерни, міжгалузеві, регіональні та інші об'єднання підприємств, а також до пріоритетного укладання договорів, першочергової поставки товарів певному колу споживачів;
прийняття рішень про централізований розподіл товарів, що призвело або може призвести до монопольного становища на ринку;
встановлення заборони на реалізацію товарів з одного регіону республіки в інший;
надання окремим суб'єктами господарювання податкових та інших пільг, які ставлять їх у привілейоване становище щодо інших суб'єктів господарювання, що призвело або може призвести до монополізації ринку певного товару;
обмеження прав суб'єктів господарювання щодо придбання та реалізації товарів;
встановлення заборон чи обмежень відносно окремих суб'єктів господарювання або груп суб'єктів господарювання.
Дискримінацією суб'єктів господарювання визнається також укладення між органами державної влади, органами місцевого самоврядування та органами адміністративно-господарського управління та контролю, а також між цими органами та суб'єктами господарювання угод, а також надання цими органами повноважень фізичним чи юридичним особам для провадження дій, передбачених пунктом 1 цієї статті.

ЗАКОН УКРАЇНИ Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності (ст.6) м. Київ, 18 лютого 1992 року N 2132-XII ( Закон втрачає чинність через рік після опублікування Закону N 2210-III на підставі Закону N 2210-III від 11.01.2001 )