Дещо жорсткішого відношення зазнали справи, вирішенні третейськими судами. Вищий господарський суд України в Рекомендаціях Президії від 30.04.2009 № 04-06/57 зазначає, що "За змістом частини другої статті 35 ГПК та частини десятої статті 38 Закону України "Про третейські суди" факти (обставини), встановлені рішенням третейського суду, не мають преюдиціального значення для господарського суду, в тому числі і у розгляді ним справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у третейському провадженні".
Крім того, ВСГУ встановлює дещо революційний підхід до скасування рішень третейських судів. Наприклад, господарським судам «розв'язано руки» щодо визнання рішень ТС незаконними, хоча б лише на тій підставі, що сторона спору в третейському судочинстві ухиляється від участі в судових слуханнях третейського судочинства - достатньо не відвідувати самі слухання: «Закон передбачає можливість подання заяви про скасування рішення третейського суду як стороною у справі, так і третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права та обов'язки. При цьому вирішення третейським судом питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі, згідно з пунктом 5 частини третьої статті 51 та пунктом 9 частини шостої статті 56 Закону є підставою для скасування рішення третейського суду або для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа»
Внимание: Пожалуйста, зарегистрируйтесь для комментирования