Для методики встановимо умовні позначення, які використаємо надалі для відповідних розрахунків: р% - ставка пені, у відсотках за день прострочення; s – сума заборгованості; Q – кількість днів прострочення; ∑Р – сума пені; ∑І – сума інфляційних втрат; ∑У – сума 3% річних; Іі – місячний індекс інфляції; si – відсоток місячних інфляційних втрат; qm – кількість днів в місяці. Звернем увагу користувача також на те, що після приведення методики (формул та пояснень) автор пропонує ознайомитись також з особливою думкою, яка існує щодо конкретного розрахунку.

1.    Розрахунок пені:

Застосуємо формулу, вигляд якої випливає з ч. 3 статті 549 Цивільного кодексу України:

∑Р = s * р% * Q

де:

∑Р – сума пені; s – сума заборгованості; р% - ставка пені, у відсотках за день прострочення; Q – кількість днів прострочення.

Приклад: Прострочення виникло з 11.11.2008 року на суму 10 000 грн., сума заборгованості погашена 20.11.2008 року. Пеня в договорі передбачена у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Розрахунок: s (сума заборгованості) = 10 000 грн.

р% (ставка пені, у відсотках за день прострочення) = (подвійна облікова ставка НБУ) = = 12 * 2 : 366 %

Q = 10 днів (з 11 по 20 включно)

Таким чином:

∑Р = 10 000 * 12*2/366 %* 10 = 65,57 грн.

  Особлива думка

Оскільки пеня є за правовою природою неустойкою, щодо її розрахунку та стягнення, відповідно, існують обмеження. Одне з них – пеня за порушення грошового зобов’язання не може бути більшою подвійної облікової ставки НБУ. Зазначене випливає зі змісту ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/96-ВР від 22 листопада 1996 р. Одночасно, обмеження для пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ не застосовується для негрошового виконання зобов’язання, та може бути передбачена договором між сторонами вищою, ніж встановленому обмеженням. Щодо давності застосування пені, необхідно відзначити наступне. У п. 6 ст. 232 ГКУ зазначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом чи договором, припиняється через шість місяців із дня, коли зобов'язання мало бути виконане. Таким чином, в нашій програмі передбачені відповідні обмеження для нарахування пені – виходячи з того, що вона може стосуватись як грошового так і негрошового зобов’язання та введено можливість застосовувати строк давності для її нарахування (6місяців), а також стягнення (1 рік, давність) – за вибором користувача. В той же час, користувач сервісу може самостійно, у вже сформованих сервісом таблицях, робити зміни – зважаючи на особливості конкретного випадку розрахунку цього виду неустойки. 2.    

2.  Розрахунок інфляційних

Інфляційні втрати щодо заборгованості (грошового зобов’язання) – це своєрідне «здешевлення», якого зазнає заборгованість (грошове зобов’язання) внаслідок інфляції. Інфляція – знецінювання грошей, що супроводжується ростом цін на товари і послуги. Також важливим для розуміння є термін «дефляція» – вилучення з обігу надлишкової грошової маси, випущеної у період інфляції, що супроводжується загальним зниженням цін на товари і послуги. В класичній статистиці замість індексу інфляції використовується тотожний термін – індекс споживчих цін, тому в офіційних джерелах ми знаходимо значення не індексу «інфляції», а саме індексу «споживчих цін». Для прикладу, на сайті Держкомстату розділ «Індекси споживчих цін на товари та послуги (до попереднього місяця)», ці показники подаються у вигляді необхідних нам індексів.  Таким чином, за статистичним визначенням індекс споживчих цін  – це показник, який характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого (власного) споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг постійної якості з постійними характеристиками у поточному періоді порівняно з базисним.

Для прикладу, якщо в листопаді 2008 року індекс інфляції складає 101,5%, то, відповідно, за цей місяць «здешевлення» заборгованості відбудеться на 1,5% в порівнянні з попереднім місяцем.  Можна говорити про те, що за один день листопада в середньому здешевлення становить відповідно тридцяту частину від місячного «здешевлення»,. тобто 1,5% / 30 днів = 0,05% - відсоток здешевлення заборгованості (грошового зобов’язання)  за один день. Більш точна формула розрахунку інфляційних втрат за один день визначена Державним комітетом статистики в листі від 13.02.09р. №11/1-5/73 (про це детальніше - далі)

Підсумовуючи наведене вище, si = Іі -100 si - відсоток місячних інфляційних втрат (сума здешевлення) Іі – місячний індекс інфляції

1. Розрахунок інфляційних втрат за місяць:

∑І = si * s

Де:

∑І – сума інфляційних втрат; si - відсоток місячних інфляційних втрат (сума здешевлення); s – сума заборгованості.

Приклад: за листопад 2008 року індекс інфляції становить 101,5%, таким чином за місяць інфляційні втрати складають 1,5%, що в абсолютному значенні по відношенню до заборгованості 10000 грн.:

∑І=1,5%*10 000 = 150 грн.

2. Розрахунок інфляційних втрат всередині місяця (за методикою Держкомстату, лист від 13.02.09р. №11/1-5/73, виходячи с середньоденного індексу):

∑І = s * (((qm√(Ii/100))ˆ Q)-1)

Сума інфляційних =добуток суми заборгованості та різниці між результатом кореню степеню кількості днів в місяці з незваженого індексу інфляції

(піднесеного до степеню кількості днів прострочення всередині місяця) та одиницею

∑І – сума інфляційних втрат; s (сума заборгованості) = 10 000 грн. Q (кількість днів прострочення)= 10 днів (з 11 по 20 включно) qm ( кількість днів в місяці)= 30

Ii/100 ( незважений індекс інфляції) = 101,5/100=1,015

∑І = 10 000 *((30√1,015)ˆ10)-1)= 49,75 грн.

Приведемо для розуміння застосування Ii/100 в розрахунку інфляційних за місяць, що має 30 днів, зважуючи на базу (на 1):

∑Імісяць = 10 000 *((30√101,5/100)ˆ30)-1)= 150 грн.

Таким чином, за 10 днів, тобто за третину місяця – маємо приблизно третину суми інфляційних, що мала бути б за місяць, і, відповідно розраховується, як приведено вище.

    Особлива думка Щодо Рекомендацій ВСУ №62-97р від 03.04.97.

1. За рекомендаціями (настійливо звернемо увагу на термін «рекомендація») пропонується зокрема: "В случаях, когда возмещению подлежит сумма, которая состоит из взносов, сделанных в разные периоды, каждый взнос увеличивается на величину индекса соответствующего периода, результаты подытоживаются. Например, деньги вносились 27 октября 1994 года в размере 2700 тыс. крб., 7 мая 1995 года - 5200 тыс. крб. и 25 декабря 1995 года - 11500 тыс. крб. Всего 19400 тыс. крб. При применении индекса инфляции следует иметь в виду, что индекс рассчитывается не на каждую дату месяца, а в среднем на месяц; поэтому условно следует считать, что сумма, внесенная за период с 1 по 15 число соответствующего месяца, например, мая, индексируется за период с учетом мая, а если с 16 по 31 число, то расчет начинается со следующего месяца - июня."

Як зрозуміло з зазначеного, для розрахунку інфляційних всередині місяця допускались дії над сумами боргу, що не відповідають законодавчому визначенню порядку їх нарахування, адже згідно статті 625 ЦКУ: Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тобто, з Рекомендацією ВСУ №62-97р від 03.04.97 пропонувалось рахувати інфляційні не на фактичну суму боргу, а на якусь усереднену, на перше число кожного місяця. Стаття 625 ж ЦКУ надає право вимоги на сплату боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а не за усереднений чи розрахунковий. В цілому складається враження, що через складність розрахунку інфляційних відбулось перекроювання закону роз’ясненням. Виникає бажання також звести зміст цього роз’яснення до аналогії з розрахунком 3% річних. Якщо всередині місяця розрахувати інфляційні «не маємо права», то маємо аналогію: за визначенням розрахунку 3% «річних» ми мали б розраховувати ці річні відсотки тільки за рік (бо це тільки річні), умовно беручи заборгованість на початок року, і не в якому випадку не за місяць, а тим більше не за кілька днів, що є нонсенсом у загальному розумінні і практиці. 2. Іншою прогалиною Рекомендації ВСУ №62-97р від 03.04.97 вважаємо те, що при розрахунку (наприклад) інфляційних в сумі за 12 місяців року та окремою сумою за кожен місяць окремо: беручи до розрахунку або річний індекс інфляції або відповідні місячні – виникають відхилення в сумах одного й того ж за змістом розрахунку. Для прикладу, при значній сумі боргу 10 000 грн. за 5 місяців в 2005 році відхилення між сумою помісячних інфляцій і сумою інфляції, розрахованої з використанням підсумкового індексу становить 10 грн. Таким чином, зазначені Рекомендації є дещо архаїчними та, на даний час, не прийнятними до застосування в загальній своїй основі, оскільки в свою чергу це може призвести до порушень норми закону або на користь позивача (надлишкове нарахування інфляційних) або відповідача (недонарахування інфляційних).

Це також підтверджується і листом Державного комітету статистики від 13.02.09р. №11/1-5/73, згідно якого середньоденний розрахунок інфляційних проводиться за допомогою формули середньоденної геометричної незваженої.

Недоліком розрахунку за Рекомендаціями ВСУ №62-97р від 03.04.97р. є те, що застосовуючи їх можемо отримати відхилення фактичної інфляції від розрахункової (згідно думки ВСУ). Це стосується безпосередньо тих місяців, в котрих є дефляція (тобто індекс інфляції менше 100%), коли відбувається дорожчання гривні – що за нашу історію не є рідким фактом. Рекомендації взагалі цього факту не торкаються, в той же час в розрахунках можуть виникнути відхилення внаслідок зазначеного нівелювання.

Приклад: В 2008 році в липні і в серпні була дефляція: 99,5% та 99,9%. Таким чином, інфляція за цей час є «від’ємною»: (-0,5%) та (-0,1%). Що робити з такими від’ємними індексами інфляції? Якщо їх не рахувати, то ми порушимо принцип формування індексів інфляції, відійдемо від реальної величини вартості зобов’язання, а також, якщо рахувати помісячно інфляційні за весь 2008 рік не включаючи дефляцій липня і серпня, ми отримаємо в сумі величину, що відрізнятиметься від розрахованої з річного індексу інфляції (річний – враховує зміни в споживчих цінах і липень, і серпень - за визначенням). А тому відбудеться порушення права або боржника, або кредитора. Ось чому вважаємо, що сумарно інфляційні навіть зі знаком (-) повинні братись до розрахунку, тільки це в свою чергу не порушуватиме прав сторін в процесі. Саме це дозволяє наш сервіс. Якщо ж Ви настійливо вважаєте за необхідне скористатись зазначеними рекомендаціями ВСУ №62-97р від 03.04.97 – наша програма абсолютно адаптована до цього - потрібно вводити для розрахунку сум інфляційних суми боргу не в дату його зміни, а за рекомендаціями – на перше число кожного місяця, з врахуванням такої спільної позиції ВСУ:  «поэтому условно следует считать, что сумма, внесенная за период с 1 по 15 число соответствующего месяца, например, мая, индексируется за период с учетом мая, а если с 16 по 31 число, то расчет начинается со следующего месяца – июня».

3.  До того ж, доречно відзначити і наступне.

Застосування нашої програми по відношенню до боргу в окремих випадках може мати два різних результати розрахунку інфляційних, що є логічним.

Приклад:

Приймемо, що зараз січень місяць 2009 року. Індекс споживчих цін Держкомстатом за січень 2009 не встановлено. Програма відобразить при розрахунку інфляційних втрат, якщо розрахунок проведемо в січні 2009, що інфляційні втрати за січень на рівні "0" грн. Вірно? Але після числа 6-7 лютого 2009 року, коли буде офіційно опублікованим індекс інфляції за січень 2009 року, цей індекс буде внесеним одразу в базу індексів програми і при розрахунку інфляційних втрат за січень 2009 року видасть результат згідно вже встановленого індексу інфляції за січень 2009 року. Таким чином, Ви матимете дві вірні відповіді, але вони мали свою актуальність відповідно в січні і в лютому.

3.    Розрахунок 3% річних (або іншого фіксованого відсотку)

3% річних – окремий вид відповідальності за порушення грошового зобов’язання (не товарного, а саме грошового (згідно п. 2 ст. 625 ЦКУ). Тобто, якщо маємо справу з річними, то сума даної відповідальності за 1 день відповідатиме 3%/366 (якщо до уваги взято 2008 рік), а формула розрахунку суми відповідальності за декілька днів матиме формулу:

∑У = (s + ∑І) * Q  * 3%/366

∑У – сума 3% річних; s (сума заборгованості) = 10 000 грн. Q (кількість днів прострочення)= 10 днів (з 11 по 20 включно) ∑І (інфляційні втрати) = 50 грн. (з розрахунку інфляційних, вище)

∑У = (10 000 +50 )*10*3%/366  =  8,24 грн.

  Особлива думка

Щодо участі інфляційних в розрахунку 3% річних

Серед юристів-практиків існують різні погляди щодо трактування ч. 2 статті 625 ЦКУ «Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.» Таким чином, законодавець розуміє для застосування ст. 625 борг, як величину, що включає інфляційні. Іншими словами борг, що підлягає сплаті боржником кредитору – реальний борг, що дорівнює сумі основного боргу та інфляційних. Вважаємо, що саме ця сума є простроченою, тобто прострочена реальна сума боргу. В іншому випадку, на нашу думку, законодавець мав би застосувати термін «три проценти від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання», тобто аналогічно, як зазначено для визначення суми пені в ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України.

Нашим сервісом забезпечується нарахування 3% річних на суму боргу (тобто суму простроченого зобов’язання враховуючи  інфляційні) або –  за Вашим вибором -  на чисту суму зобов’язання. Справедливо зважаємо на те, що тема є дискусійною.

Р.Г. Задорожній,

генеральний директор Універсальної правничо-фінансової

аутсорсингової компанії "Вікторія"

Публікації на подібну тему:

 1) Про національні особливості інфляції…

 2) Зведена таблиця індексів інфляції 2001-2010рр.

3) Зведена таблиця індексів інфляції 1991-2000рр.

 4) Как правильно и неправильно рассчитывать инфляционные?

Перейти к расчетам пени, инфляционных и % годовых