Декотрі юристи, маючи на меті захиститись від неналежного виконання договірних зобов’язань контрагентів, «протягують» в договорах положення, які передбачають стягнення з боржника одночасно пені та штрафу за кожен день прострочення грошового зобов’язання.
В цій статті ще раз звернемось до норм закону та судової практики.
Цитуючи положення договору:
«11. За несвоєчасну сплату належних Продавцю коштів, Покупець несе відповідальність у вигляді:
1) пені, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення;
2) штрафу в розмірі 10% від вартості неоплаченого товару за кожен день порушення грошового зобов’язання.»
Чи мають такі положення договору на життя? Теоретично – так, якщо виходити з принципу – папір витримає все. В той же час норми права не такі ліберальні, як б цього не хотілось.
1. За ст.61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
2. Визначення термінів "штраф" та "пеня" наведено в чч.2,3 ст.549 ЦК України. Відповідно до зазначеної норми, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, штраф не може нараховуватись за кожен день прострочення платежу, оскільки це суперечить правовій природі такого виду неустойки.
Така позиція підтверджена практикою судочинства, зокрема – постановами Вищого господарського суду України від 14 жовтня 2008 р. № 05/85-08 та від 03 квітня 2008 р. № 19/135, ін.
В той же час в цьому питанні ВГСУ в постанові від 13.12.2007р. №20/157 висловив позицію, що дещо глибше зачіпає проблематику можливості застосування штрафу або пені за порушення строків виконання зобов’язання. Так, на думку ВГСУ, якщо в договорі існує за несвоєчасне виконання зобов’язання відповідальність у вигляді і пені, і штрафу, – суд може задовольнити позовні вимоги в частині стягнення або штрафу, або пені (не мається на увазі штрафу за кожен день прострочення, а штрафу - за прострочення взагалі).
Мало чим відрізняється позиція касаційної інстанції в Постанові ВГСУ 04 листопада 2008 р.№ 05/104-08. Обгрунтовуючи своє рішення, суд зазначив: "За ст.ст. 216, 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання". Отже в останньому випадку ВГСУ схилився до можливості застосування штрафних санкцій в той спосіб, як передбачено договором, в т.ч. є законним застосування штрафу за кожен день прострочення.
Р.Г. Задорожній,
генеральний директор Універсальної правничо-фінансової
аутсорсингової компанії "Вікторія"
Публікації на подібну тему:
1) Про національні особливості інфляції…
2) Зведена таблиця індексів інфляції 2001-2010рр.
3) Зведена таблиця індексів інфляції 1991-2000рр.
4) Как правильно и неправильно рассчитывать инфляционные?
Внимание: Пожалуйста, зарегистрируйтесь для комментирования