ПОСТАНОВА ВГСУ від 17 вересня 2008 р. № 6/62-08

 Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Губенко Н.М. суддів

Барицької Т.Л.

Грека Б.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на рішення

від

та на постанову

від

господарського суду Вінницької області

18.03.2008

Житомирського апеляційного господарського суду

03.06.2008

у справі

№ 6/62-08

за позовом

Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до

Могилів-Подільського міського комунального підприємства "Теплоенергетик"

про

стягнення 260 961,06 грн.

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача

Мицько Р.М.;

- відповідача Яхно В.А.

Відповідно до розпорядження Заступника Голови Вищого господарського суду України Шульги О.Ф. від 16.09.2008 № 393, розгляд справи № 6/62-08 господарського суду Вінницької області здійснюється у складі колегії суддів: Губенко Н.М. – головуючий суддя, судді Барицька Т.Л., Грек Б.М.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 18.03.2008 у справі № 6/62-08 (суддя Говор Н.Д.) позов Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Могилів-Подільського міського комунального підприємства "Теплоенергетик" про стягнення 260 961,06 грн. задоволено частково. За судовим рішенням підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 188 000,05 грн. основного боргу, 1,00 грн. пені, 45 858,14 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних у розмірі 11 145,05 грн., 2 609,61 грн. відшкодування сплаченого державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позову відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 03.06.2008 у справі № 6/62-08 (колегія суддів у складі: Щепанська Г.А. –головуючий суддя, судді Гулова А.Г., Пасічник С.С.) рішення господарського суду Житомирської області від 18.03.2008 у справі № 6/62-08 залишено без змін, а апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" –без задоволення.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх судових інстанцій, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі –ДК "Газ України"), звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині часткової відмови в стягненні пені, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ДК "Газ України" в частині стягнення пені задовольнити повністю.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на те, що рішення судів в оскаржуваній частині, прийняті з порушенням норм матеріального права: ст. ст. 233, 549-552 Цивільного кодексу України, та процесуального права: ст. ст. 4-2, 43, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України, без дослідження усіх істотних обставин справи, з наданням переваги одних доказів над іншими.

Відзив на касаційну скаргу від Могилів-Подільського міського комунального підприємства "Теплоенергетик" (далі –МПМКП "Теплоенергетик") не надходив, що відповідно до ч. 2 ст. 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень, що оскаржуються.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами першої та апеляційної інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, у лютому 2008 року до господарського суду Вінницької області звернулась ДК "Газ України" з позовом до МПМКП "Теплоенергетик" про стягнення з останнього 188 000,05 грн. основного боргу, 15 957,82 грн. пені, 45 858,14 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних у розмірі 11 145,05 грн.

Позовні вимоги були мотивовані тим, що 30.12.2005 між "Газ України" (постачальником) та МПМКП "Теплоенергетик" (покупцем) укладено договір № 06/035-2732-ТЕ-1 про постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій.

Судами встановлено, що:

- згідно з п. 3.3. даного договору приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцю, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу і який є підставою для остаточних розрахунків.

- відповідно до п. 6.1. договору МПМКП "Теплоенергетик" зобов'язалось здійснити остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу до 10 числа наступного за звітним місяцем;

- на виконання умов вищевказаного договору ДК "Газ України" здійснила поставку природного газу МПМКП "Теплоенергетик" у січні-квітні та жовтні-грудні 2006 року у кількості 5 223,370 тис. м3 на загальну суму 2 333 976,75 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи двосторонніми актами приймання-передачі газу (а.с.23-29).

- МПМКП "Теплоенергетик" отримало обумовлену поставку природного газу відповідно до актів приймання-передачі та провело лише часткові розрахунки на суму 2 145 976,70 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними банківськими документами (а.с.58-103);

- з огляду на те, що МПМКП "Теплоенергетик" свої зобов'язання щодо оплати поставленого природного газу виконало частково, сплативши 2 145 976,70 грн., виникла заборгованість у розмірі 188 000,05 грн., що і спонукало постачальника - ДК "Газ України" звернутись за судовим захистом своїх прав та інтересів;

- викладені обставини дали підстави судам попередніх судових інстанцій прийти до висновку, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в розмірі 188 000,05 грн. є правомірними відповідно до положень ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України;

Крім суми основного боргу, позивач просив стягнути 15 957,82 грн. пені за період з 09.08.2007 по 09.02.2008, 45 858,14 грн. інфляційних нарахувань за період з березня 2006 року по грудень 2007 року, 11 145,05 грн. 3% річних за період з 11.03.2006 по 09.02.2008.

З посиланням на положення ст. 625 Цивільного кодексу України господарський суд першої інстанції прийшов до висновку, який підтримав суд апеляційної інстанції, що позовні вимоги в частині нарахування інфляційних нарахувань у розмірі 45 858,14 грн. та 3% річних у розмірі 11 145,05 грн. підлягають задоволенню.

Суди попередніх судових інстанцій, дослідивши умови договору від 30.12.2005, зокрема, пункт 7.2, проаналізувавши положення чинного законодавства: ст. ст. 546, 548, 549, 611 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", прийшли до висновку, що ДК "Газ України" правомірно нарахована пеня за прострочення зобов'язання з оплати одержаного газу.

Пунктом 1 ст. 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до положень ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Користуючись правом, наданим вищезазначеними положеннями чинного законодавства, беручи до уваги майновий стан МПМКП "Теплоенергетик" з врахуванням обставин справи в їх сукупності, господарський суд першої інстанції зменшив розмір пені, належної до сплати до 1,00 грн.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи справу в апеляційному порядку, прийшов до висновку, що господарський суд обґрунтовано зменшив розмір пені до 1,00 грн. Даний висновок ґрунтується на наявних у матеріалах справи документах, поданих МПМКП "Теплоенергетик" на підтвердження обґрунтованості його клопотання про зменшення штрафних санкцій, а саме: пояснень МПМКП "Теплоенергетик", викладених у відзивах на позовну заяву та апеляційну скаргу з доданими до них документами, балансу підприємства та звітами про фінансові результати МПМКП "Теплоенергетик" за період 2006-2007років.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для зменшення пені і вважає, що рішення в цій частині не суперечать положенням чинного законодавства, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Разом з тим доводи ДК "Газ України" щодо недослідження та ненадання оцінки місцевим господарським судом та апеляційним господарським судом поданих ним доказів, встановлення обставин справи лише на підставі поданих МПМКП "Теплоенергетик" документів, не можуть бути підставами для задоволення вимог касаційної скарги, оскільки відповідно до статті 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти  докази

Доводи ДК "Газ України", викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судами висновків.

Таким чином, застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим ними обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни прийнятих у справі судових рішень.

Керуючись ст. ст. 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Вінницької області від 18.03.2008 та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 03.06.2008 у справі № 6/62-08 залишити без змін, а касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" –без задоволення.

Головуючий суддя                                                                               Н.М. ГУБЕНКО

Судді                                                                                                       Т.Л. БАРИЦЬКА

Б.М. ГРЕК