Позика і позичка. В чому різниця?

Нормативне означення договору позики наступне: „За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості" (ч.1 ст.1046 ЦК України).

В той же час згідно ч. 1 ст. 827 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Таким чином з визначень випливає, що:

1) річ за договором позички передається лише у користування, тобто користувач не має права визначати долю речі, розпоряджатися нею; в той час як за договором позики до позичальника переходить право власності на предмет позики, він вільний у праві розпоряджатися предметом позики на свій розсуд;

2) договір позички може бути реальним або консенсуальним, тоді як договір позики може бути лише реальним;

3) договір позички завжди є безвідплатним, а договір позики може бути як відплатним, так і безвідплатним (про судову практику далі);

4) предметом договору позички можуть бути лише речі, визначені індивідуальними ознаками, що є неспоживчими та вільно обертаються в цивільному обігу, а предметом договору позики є родові речі чи грошові кошти;

5) за договором позички, користувач зобов'язаний повернути ту саму річ, яку отримав у користування, а за договором позики повертається річ того ж роду та якості чи така ж сума грошових коштів.

Одночасно виникає запитання, якщо договір позики може бути відплатним, то чи не підпадають відносини позики між фізичними особами під регулювання Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг"? На це запитання дана відповідь Верховним судом України в справі від 14 жовтня 2008 року. ВСУ встановив, що Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" є спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають між учасниками ринків фінансових послуг при наданні фінансових послуг фінансовими установами, в той же час даний закон не регулює відносини позики фізичних осіб.