Реєстрація трудового договору, укладеного між фізичною особою з працівником

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Кодексом законів про працю України дано визначення трудового договору.

Так, трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Порядок укладення та порядок реєстрації трудового договору фізичної особи з працівником

Перш за все необхідно зазначити, що трудовий договір між працівником і фізичною особою повинен бути укладений у письмовій формі відповідно до п. 6 ст. 24 Кодексу законів про працю України.
Відповідно до ст. 24-1 Кодексу законів про працю України фізична особа у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зобов’язана зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України.
Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08 червня 2001 року № 260. Цей порядок поширюється на фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму працівників та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов’язану з наданням послуг (кухарі, няньки, водії тощо).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2009 року, № 1168 «Деякі питання застосування законодавства про працю фізичною особою, яка використовую найману працю» були внесені нові зміни в порядок реєстрації та зняття з реєстрації трудового договору.
Форма трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю (далі - фізична особа), затверджується Міністерством праці та соціальної політики.
Записи про реєстрацію та зняття з реєстрації трудового договору дають право фізичній особі внести записи до трудової книжки працівника про прийняття та звільнення його з роботи.
Для реєстрації трудового договору фізична особа подає у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи державній службі зайнятості за місцем свого проживання підписаний сторонами трудовий договір у трьох примірниках, а також:

• фізична особа, суб'єкт підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму працівників - паспорт, свідоцтво про реєстрацію підприємницької діяльності, довідку відповідної державної податкової адміністрації про ідентифікаційний номер;
• фізична особа, яка використовує найману працю, пов'язану з наданням послуг, - паспорт, довідку відповідної державної податкової адміністрації про ідентифікаційний номер;
• працівник, який влаштовується на роботу до фізичної особи, - паспорт, трудову книжку, довідку відповідної державної податкової адміністрації про ідентифікаційний номер;
• особа, яка вперше шукає роботу і не має трудової книжки, - паспорт, довідку відповідної державної податкової адміністрації про ідентифікаційний код.
Працівник також зобов’язаний особисто звернутися разом з роботодавцем –фізичною особою до уповноваженого центру зайнятості. Підпис у трудовому договорі працівника, який не був присутній під час його реєстрації, посвідчується нотаріально*.

*звернемо увагу на парадокс нашого законодавства, прогалину в праві - нотаріус при вчиненні будь-якої нотаріальної дії керується Законом України «Про нотаріат» та Наказом від 03.03.2004 N 20/5 «Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України». А згідно цих нормативно-правових актів нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії:
п. 1) посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності тощо);
п. 11) засвідчують справжність підпису на документах; (ст. 2 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ст. 34 Закону України «Про нотаріат»).
Відповідно трудовий договір - це правочин - і відповідно нотаріус може його тільки посвідчити, а справжність підпису на ньому останній ніколи не посвідчить. Оформлення договорів без присутності працівника у центрі зайнятості, фактично, залишається неможливим.

Відповідальна особа державної служби зайнятості реєструє в день подання фізичною особою документів, трудовий договір у книзі реєстрації трудових договорів, після чого два примірники такого договору з відміткою про реєстрацію повертаються фізичній особі.
Фізична особа зобов'язана вручити під розписку працівникові один примірник зареєстрованого трудового договору протягом трьох робочих днів з дня його надходження, про що робиться відповідний запис у книзі реєстрації, а також повернути трудову книжку із записом про прийняття на роботу.

Порядок реєстрації змін до трудового договору та реєстрація розірвання трудового договору

У разі розірвання трудового договору за ініціативою фізичної особи у випадках, визначених Кодексом законів про працю України, така особа зобов'язана в усній чи письмовій формі повідомити про свій намір працівникові та у визначені строки провести передбачений законодавством розрахунок.
Зняття державною службою зайнятості з реєстрації трудового договору проводиться за умови подання фізичною особою:
- примірника трудового договору;
- заяви про зняття трудового договору з реєстрації із зазначенням дати звільнення з роботи працівника та підстав розірвання зазначеного договору;
- копій документів, що підтверджують:
а) надсилання працівникові повідомлення про намір розірвати з ним трудовий договір (рекомендованим листом з повідомленням про вручення). У разі коли вручити поштове відправлення неможливо, подаються копії підтверджуючих документів;
б) проведення передбаченого законодавством розрахунку з працівником або копію платіжної відомості із зазначенням суми депонованої заробітної плати.

Державна служба зайнятості протягом трьох робочих днів з дня надходження вищезазначених документів знімає трудовий договір з реєстрації, про що робить відповідний запис у книзі реєстрації трудових договорів та повідомляє працівникові.
За зверненням працівника, який не був присутній під час зняття трудового договору з реєстрації, посадова особа центру зайнятості протягом трьох робочих днів з дня такого звернення робить відповідну відмітку у виданому йому примірнику трудового договору та засвідчує у трудовій книжці запис про звільнення з роботи, внесений фізичною особою.
У разі, коли документи, що подаються для реєстрації чи зняття з реєстрації трудового договору, не відповідають вимогам цієї постанови, органи державної служби зайнятості повертають їх без вчинення будь-яких дій із зазначенням причини.
Працівник має право оскаржити рішення фізичної особи щодо його звільнення з роботи у порядку, встановленому законодавством.

Порядок реєстрації змін до трудового договору, укладеного між працівником і фізичною особою

Оскільки порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою (затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08 червня 2001 року № 260) не передбачає обов’язкової реєстрації фізособою-підприємцем в органах служби зай¬нятості змін у трудовому договорі з найманою особою при зміні мінімальної заробітної плати, реєструвати такі зміни немає потреби.
Такої же точки зору дотримується і Державний центр зайнятості у листі від 30.03.2006 р. № ДЦ12-1660/0/6-06. Реєстрація змін до вже зареєстрованого в службі зайнятості договору чинним законодавством не передбачена, оскільки реєстраційний номер трудового договору, укладеного між фізособою-роботодавцем та найманим працівником, може бути лише один.
Водночас, сторони трудових відносин мають право на внесення узгоджених змін до укладеного між ними трудового договору (якщо такі зміни не вступають у суперечність із чинним законодавством).
В останньому роз’яснювальному листі Міністерства праці та соціальної політики України, № 7/06/186-09 викладений рекомендаційний характер щодо повідомлення в письмовій формі центр зайнятості про внесення будь-яких змін та доповнень, які мають належним чином бути укладені та підписані працівником та фізичною особою – роботодавцем. При надходженні примірників договору про внесення змін та доповнень відповідальна особа центру зайнятості робить відповідну відмітку у книзі реєстрації трудових договорів про внесення змін чи доповнень до вже укладеного договору, про що робить відмітку і на трьох примірниках трудового договору.
Таким чином, особа, яка діє на підставі договору доручення від імені СПД — фізичної особи, може самостійно (без підприємця) реєструвати в органах державної служби зайнятості такі зміни. Тобто особиста присутність підприємця, а також найманого працівника не є обов’язкова.

 Питання, які частіше всього виникають у фізичних осіб, які використовують найману працю

Питання: Приватний підприємець – платник єдиного податку, який живе і працює в м. Севастополі, вирішив прийняти на роботу двох працівників. Під час оформлення трудових договорів з’ясувалося, що для їх підписання потрібна його особиста присутність та майбутніх працівників у центрі зайнятості м. Києва, оскільки там зареєстровано місце проживання підприємця. Приїхати до Києва вони не мають змоги. Чи не можна оформити трудові відносини на підставі нотаріально засвідчених доручень?

Відповідь: Виходячи з норм ст. 241 Кодексу законів про працю України та п. 2 Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою головний спеціаліст інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість Державного центру зайнятості України О. Антонюк зазначає, що у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи фізособа-роботодавець має подати укладений у письмовій формі трудовий договір на реєстрацію до державної служби зайнятості за місцем свого проживання. Тобто за законодавством України органи державної служби зайнятості неправомочні «реєструвати укладені трудові договори не за місцем проживання фізичної особи – роботодавця».
Крім того, серед переліку документів, які сторони повинні подати при реєстрації трудового договору в державній службі зайнятості (п. 3 Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою), чільне місце займає паспорт, а законодавчо передбачено, що він як документ, який посвідчує особу, може подаватися лише особисто.
Насамкінець автор консультації наголошує на тому, що ані Кодекс законів про працю України, ані Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою не передбачають укладення «трудових договорів та їхньої реєстрації іншими особами, зокрема, уповноваженими на підставі оформленої довіреності». (консультацію надано журнал «Праця і зарплата», червень 2005 р., № 21 (457), с. 13.

Відповідальність за порушення порядку реєстрації трудових договорів

Встановлена відповідальність за порушення законодавства про працю, - до винної особи може бути застосована адміністративна відповідальність. Згідно ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у разі порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Використана література
1. Конституція України
2. Кодекс Законів про працю України, затвердженого Законом № 332-УІІІ від 10.12.1971 року, із змінами та доповненнями
3. Кодексу України про адміністративні правопорушення
4. Закон України «Про нотаріат»
5. Наказ «Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 03.03.2004 N 20/5
6. Постанова Кабінету Міністрів України “Деякі питання застосування законодавства про працю фізичною особою, яка використовую найману працю» від 29 жовтня 2009 року, № 1168
7. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 08 червня 2001 року № 260
8. Інструкція про порядок ведення трудових книжок, затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України , Міністерства юстиції України, від 29.07.1993 року, № 58
9. Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 17.10.2008 року, № 328/06/186-08
10. Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 16.01.2009 року, № 7/06/186-09

Керівник юридичного відділу
Універсальної правночо-фінансової

аутсорсингової компанії «Вікторія»

Олена Олександрівна Зайцева

Інформація по темі:

1) Мінімальна заробітна плата