Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яку боржник зобов’язаний передати кредиторові у випадку порушення свого зобов’язання. З цього визначення випливає, що неустойка - це додаткове зобов’язання, що починає обтяжувати боржника з моменту невиконання або неналежного виконання ним основного зобов’язання, тобто з моменту порушення боржником прав кредитора.
На сайте появился новый продукт – Расчеты задолженности для России.
Расчеты задолженности для России – калькулятор расчета пени, инфляционных и (или) процентов годовых согласно с действующим законодательством России.
Особенности калькулятора:
Яке формулювання застосувати в договорі, щоб за порушення умов своєчасності розрахунків застосувати і пеню, і штраф одночасно?
Дещо раніше нами розглядалась практика та можливість застосування одночасно пені та штрафу за «кожен день прострочення».
Найчастіші згадування визначення пені приведемо нижче у цій статті:![]()
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Ще один аспект застосування наших інструментів на капіталізаторъ.com: розрахунок пені за несвоєчасну сплату аліментів.
«При виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення» - йдеться в частині 1 статті 196 Сімейного кодексу України. При розрахунку пені (неустойки), використовуючи сервіс нашого сайту, в блоці «Нарахування» необхідно проставити «галку» навпроти значення «фіксована пеня (щоденна ставка)» та вписати значення 1%.
Чи правомірне стягнення пені, штрафу по кредиту – у валюті кредиту? На думку автора – ні. Докладніше – в статті.
Неустойка: пеня, штрафи - досить часто у «валютних» кредитних договорах визначаються у валюті таких договорів. Наприклад, у кредитному договорі присутній такий вираз: «…за неповідомлення Банку про майновий стан до Позичальника застосовується штраф у розмірі 10 відсотків від залишку суми кредиту…». Далі – гірше, позиваючись в судовому порядку зокрема щодо стягнення штрафних санкцій, в позові Банк вкаже: «Просимо стягнути нарахований штраф у розмірі 5000 доларів США за неповідомлення Банку про майновий стан згідно п….. Договору».
Для методики встановимо умовні позначення, які використаємо надалі для відповідних розрахунків: р% - ставка пені, у відсотках за день прострочення; s – сума заборгованості; Q – кількість днів прострочення; ∑Р – сума пені; ∑І – сума інфляційних втрат; ∑У – сума 3% річних; Іі – місячний індекс інфляції; si – відсоток місячних інфляційних втрат; qm – кількість днів в місяці. Звернем увагу користувача також на те, що після приведення методики (формул та пояснень) автор пропонує ознайомитись також з особливою думкою, яка існує щодо конкретного розрахунку.
Чи є правові підстави для нарахування пені за порушення негрошового зобов’язання? За визначенням, пенею є неустойка «що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання» [ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України]. Таким чином, на перший погляд, пеня могла б мати місце лише щодо грошових зобов’язань.
Проте, за ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Звичайне запитання – неординарна відповідь. Адже вже прийнято за правило, що пеня за порушення грошового зобов’язання не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ. В той же час, Закон дозволяє інше: детальніше в статті.
Декотрі юристи, маючи на меті захиститись від неналежного виконання договірних зобов’язань контрагентів, «протягують» в договорах положення, які передбачають стягнення з боржника одночасно пені та штрафу за кожен день прострочення грошового зобов’язання.
В цій статті ще раз звернемось до норм закону та судової практики.
Цитуючи положення договору:
«11. За несвоєчасну сплату належних Продавцю коштів, Покупець несе відповідальність у вигляді:
1) пені, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення;
2) штрафу в розмірі 10% від вартості неоплаченого товару за кожен день порушення грошового зобов’язання.»