Скарга до ДАІ на постанову в справі про АП за ч. 1 ст.122 КпАП (5)

ВДАІ УМВС України в Хмельницькій області

29008, м. Хмельницький, пров. Коцюбинського, 35/2

Копія: Прокуратура Хмельницької області

29000, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 63

Герасимовича Івана Георг ійовича

58000, м. Чернів ці, вул.Щляхова, 47А

СКАРГА

на постанову серії ВХ № 078401 від 16 травня 2009 року, винесену старшим інспектором

ДПС Кам'янець-подільського взводу Шутек Олегом Віталійовичем

У справі про адміністративне правопорушення,

відповідальність за яке передбачена

ч. 1 ст.122 КпАП України

Постановою старшого інспектора ДПС від 16.05.2009 року Герасимовича І.Г. притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 грн.

Вважаю вказану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, а справа - закриттю з наступних підстав.

Я не вчиняв порушення, зазначеного у постанові: не перевищував швидкісних обмежень, в розмірі, що міг би допускати застосування адміністративної відповідальності. Більше того, я не був за кремом вказаного авто.

Як видно з Постанови від 16.05.09р., вона винесена в м. Кам'янець-подільський, щодо нібито порушення 15.05.09р. на автомобільній дорозі Житомир-Чернівці, - на 299 км., с. Гаврилівці. Таким чином, Постанова винесена всупереч ст. 258 КУпАП, - не за місцем вчинення, а в іншому місці, по проходженню певного часу (місце розгляду - юридична адреса та індекс в постанові не вказувалось).

У випадку дійсного встановлення «порушення» - працівник ДАІ мав би здійснити заходи щодо його, порушення, припинення, як це передбачає п. 3 та ч. 6) п. 4 Постанови КМУ «Про Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ» від 14 квітня 1997 р. N 341, саме такі обов'язки працівника ДАІ передбачені чинним Законодавством.

Відповідно до ч.1 ст. 14-1 КУпАП, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючи в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами. що мають функцію фото і кінозйомки, відеозапису, чи засобами, що мають фото кінозйомки, відеозапису притягаються власники транспортних засобів.

Однак з матеріалів вбачається, що зйомка проводилася за допомогою приладу «Візір», тобто самим інспектором. При цьому результат зйомки використовувати як доказ можна, але тільки як додатковий, оскільки з нього не можливо встановити особу, що керувала автомобілем, місце скоєння правопорушення, розміщення автомобіля на дорозі та місцезнаходження самого інспектора. До того ж з цих же причин можна поставити під сумнів час фіксації та швидкість руху порушника(інспектор, або службове авто ДАІ під час фіксації могли рухатися до(від) мого автомобіля).

Таким чином, інспектор безпосередньо після фіксування порушення приладом «Візір» повинен зупинити автомобіль і оформити порушення ПДР, в іншому випадку це приводить до суттєвих порушень конституційних прав та законних інтересів громадян. Одночасно відзначу, що, як слідує згідно листа Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 25.03.2009 року, на даний час «Візир» не має державного сертифіката відповідності, - документа, який може підтверджувати правомірність (легальність) застосування даного пристрою як автоматичної системи контролю.

Крім того, відповідно до п. 1 Методичних рекомендацій по роботі з радіолокаційним відео записуючим вимірювачем швидкості «Візір» (вх. №7669 ДАІ МВС України) визначається призначення та режими роботи цього приладу: стаціонарний та патрульний. Тобто зазначені у вказаному протоколі дані про те, що фотоматеріал отримано за допомогою працюючого в автоматичному режимі спеціального технічного засобу РВВШ «Візір» не є достовірними, оскільки в ньому відсутній взагалі автоматичний режим роботи.

Також, відповідно до п. 4 вказаних вище Методичних рекомендацій, роботу приладу забезпечує працівник(інспектор), який його отримав у черговій частині, перевірив його працеспроможність та здійснив настроювання (тобто, повинен мати спеціальні знання). Про це також зазначено у п. 13.2 Наказу МВС України «Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України» від 13.11.2006 року №1111. Саме тому у постанові повинно бути зазначено, хто проводив фіксування, що зроблено не було.

Крім того, згідно п. 11 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» здійснювати візуальне спостереження в громадських місцях із застосуванням фото-, кіно- і відео зйомки, оптичних радіоприладів... мають право тільки оперативні (вичерпний перелік яких зазначений в ст. 5 вказаного закону) підрозділи для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності, передбачених ст. 6 цього Закону, з якої вбачається, фіксування адміністративних правопорушень не є підставою для проведення оперативно-розшукової діяльності.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах отриманих незаконним шляхом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, тощо.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у чого вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган, посадова особа виносить постанову по справу. Постанова повинна містити: найменування органу, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається справа, викладення обставин встановлених при розгляді справи, зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, прийняте по справі рішення.

Разом з тим, при розгляді адміністративного матеріалу про притягнення зазначеної особи до адміністративної відповідальності не було належним чином враховано обставини передбачені ст.ст. 33, 34, КпАП України, у зв'язку з чим незрозуміло чому інспектор прийшов до висновку про накладання адміністративного стягнення саме у такому розмірі.

Крім того, вказану Постанову я отримав лише 02.06.2009 року, що унеможливило мені в десятиденний термін з дня винесення оскаржити її у встановленому Законом порядку.

Таким чином, вважаю, що постанова винесена в порушення ст. 62 Конституції України та ст.ст. 280, 283, 33, 34, 35 КпАП України, та підлягає скасуванню у зв'язку з відсутністю події проступку, за який наступає адміністративна відповідальність, а тому

ПРОШУ:

1. Згідно ст. 289 КУпАП поновити строк оскарження вказаної постанови;

2. Постанову від 16.05.2009 - року скасувати, на підставі п. 3 ст. 293 КУпАП провадження у справі закрити;

3. Про прийняте рішення повідомити мене у встановлений Законом строк на адресу - 58001, м. Чернівці, а/с 522.

І. Г. Герасимович

03.06.2009р.