Скарга до суду на постанову в справі про АП за ч. 1 ст.122 КпАП (2)

Зразок документу

Путильський районний суд

смт. Путила, Чернівецька область

59100, смт Путила, вул. Українська,176

Копія:

ВДАІ УМВС України в Хмельницькій  області

29008, м. Хмельницький,

пров. Коцюбинського, 35/2

Задорожнього Романа Григоровича

Смт Путила, вул. Ковпакова 4\6

СКАРГА

на постанову серії ВХ № 067774 від 23 березня   2009 року, винесену інспектором  ДПС Камянець-Подільського взводу ДПС УДАІ УМВС Хмельницької  області Стахурським О.М.

У справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена

ч. 1 ст.122 КпАП України

Постановою № 067774 від 23 березня   2009 року мене, Задорожнього Р.Г., притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення.

Мною направлено скаргу на зазначену постанову до вищестоящого органу та, відповідно, отримано відповідь від 24.04.2009 року, що скарга залишена без задоволення (копія відповіді та скарги додаються).

Вважаю вказану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, а справа - закриттю з наступних підстав.

Я не вчиняв порушення, зазначеного у постанові: не перевищував швидкісних обмежень, в розмірі, що міг би допускати застосування адміністративної відповідальності.

Стахурський О.М., пр.-к міліції  УДПС Камянець-Подільського взводу ДПС 23 березня 2009 року склав постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВХ № 067774, про те, що в с. Слобода-Рахнівська я нібито вчинив на транспортному засобі держномеру СЕ0199АК. Проте для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було жодних підстав. На місці ніби-то порушення мене ніхто не зупиняв, постанову та протокол не складав. В постанові не зазначено юридичної адреси, індексу місця, де здійснювався розгляд справи про адміністративне правопорушення, як того вимагає форма постанови; Копію Постанови не надіслано у встановлений Законом 3-денний термін мені, - особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, чим порушено ст. 285 КпАП України; В Постанові безпідставно зазначено, що мій автомобіль рухався в населеному пункті зі швидкістю 83 км. на годину, оскільки зазначеного я не вчиняв, і вважаю, що фотофіксація була здійснена приладом, що не пройшов Державної стандартизації, має внутрішню похибку, а також – допустима похибка, оскільки «Візир» застосовувався  працівником міліції в ручному режимі. Адже різниця в 3 км – впливає на застосування чи не застосування до мене відповідальності. Я ж не рухався з швидкістю більшою ніж 79,8 км. на годину, що я фіксував спідометром в автомобілі, котрий в цілому пройшов сертифікацію на відповідність. При русі у вказаному населеному пункті я не зустрічав автомобіля ДАІ, а тим більше працівників ДАІ, що могли б зробити фото фіксацію, а тому вважаю, що така фото фіксація була здійснена в порушення приписів чинного законодавства з приватного авто та особами, що не причетні до ДАІ – в цивільному, передавши ці матеріали працівникам ДАІ для винесення вказаної Постанови; Інспектор безпосередньо після фіксування порушення приладом «Візір» повинен зупинити автомобіль і оформити порушення ПДР, в іншому випадку це приводить до суттєвих порушень конституційних прав та законних інтересів громадян. Те, що після можливої фіксації обов’язково слідує зупинка автомобіля, випливає з одного основних завдань ДАІ (згідно ч. 3 Постанови КМУ від 14 квітня 1997 р. N 341 Про Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ) -   виявлення та припинення фактів порушення безпеки дорожнього руху. Виходячи з зазначеного вище, працівник ДАІ не мав би права, якщо справді ним встановлювався факт порушення – мене не зупинити – з тим, щоб припинити факт порушення. Зупинка автомобільного транспорту, що перевищив швидкість – це обов’язок працівника ДАІ з тим, щоб припинити порушення правил безпеки руху. Одночасно відзначу, що, як слідує згідно листа Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 25.03.2009 року (додається), на даний час «Візир» не має державного сертифіката відповідності, - документа, який може підтверджувати правомірність (легальність) застосування даного пристрою як автоматичної системи контролю.  Крім того, відповідно до п. 1 Методичних рекомендацій по роботі з радіолокаційним відео записуючим вимірювачем швидкості «Візір» (вх. №7669 ДАІ МВС України) визначається призначення та режими роботи цього приладу: стаціонарний та патрульний. Тобто зазначені у вказаному протоколі дані про те, що фотоматеріал отримано за допомогою працюючого в автоматичному режимі спеціального технічного засобу РВВШ «Візір» не є достовірними, оскільки в ньому відсутній взагалі автоматичний режим роботи. Крім того, згідно п. 11 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» здійснювати візуальне спостереження в громадських місцях із застосуванням фото-, кіно- і відео зйомки, оптичних радіоприладів… мають право тільки оперативні (вичерпний перелік яких зазначений в ст. 5 вказаного закону) підрозділи для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності, передбачених ст. 6 цього Закону, з якої вбачається, фіксування адміністративних правопорушень не є підставою для проведення оперативно-розшукової діяльності.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах отриманих незаконним шляхом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, тощо.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язані з’ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у чого вчиненні, чи підлягає  вона адміністративній відповідальності, чи обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також  з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган, посадова особа виносить постанову по справу. Постанова повинна містити: найменування органу, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається справа, викладення обставин встановлених при розгляді справи, зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, прийняте по справі рішення.

Разом з тим, при розгляді адміністративного матеріалу про притягнення зазначеної особи до адміністративної відповідальності не було належним чином враховано обставини передбачені ст.ст. 33, 34, КпАП України, у зв’язку з чим незрозуміло чому інспектор прийшов до висновку про накладання адміністративного стягнення саме у такому розмірі.

Таким чином, вважаю, що постанова винесена в порушення ст. 62 Конституції України та ст.ст. 280, 283, 33, 34, 35 КпАП України, та підлягає скасуванню у зв’язку з відсутністю події проступку, за який наступає адміністративна відповідальність, а тому

ПРОШУ:

1. Постанову ВХ № 067774 від 23 березня   2009 року – року скасувати, на підставі п. 3 ст. 293 КУпАП провадження у справі закрити;

2. Про прийняте рішення повідомити мене у встановлений Законом строк.

Р.Г. Задорожній

12.05.09р.