Відповідальність за неведення (неналежне ведення) Книги обліку доходів та витрат для підприємців на загальній системі оподаткування

Згідно п. 10 ст. 177 Податкового кодексу України «Фізичні особи — підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом державної податкової служби.». ДПА виконала свій обов’язок, затвердивши, відповідно, форму Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення – про що 24 грудня 2010 року ДПА видано наказ №1025 (зареєстровано в Мінюсті 30 грудня 2010р. за № 1425/18720).

Яка ж відповідальність за неналежне ведення Книги, або її відсутність?

В Податковому кодексі України такої відповідальності немає.

Випереджаючи «винахідливих податківців», відзначимо що штрафні санкції, передбачені ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР, у випадку неналежного ведення Книги обліку доходів та витрат не можуть бути застосовані.
Зазначене пов’язане з тим, що Книга обліку доходів та витрат не передбачає порядку обліку товарів (наприклад, по кількості, асортименту тощо), а лише відображає витрати, здійснені з придбанням таких товарів (порядок ведення Книги обліку доходів та витрат нами висвітлювався раніше). Більше того, за ст. 20 санкції можуть бути застосовані не за будь-яке неведення обліку доходів та витрат, а лише за те, що встановлене ст. 6 Закону про РРО N265/95-ВР, тобто за порушення порядку, визначеного чинним законодавством.

Законодавством порядок обліку товарних запасів не встановлено, принаймні на момент написання цієї статті.

Також, з 1 січня 2011 року до підприємців не може бути застосована відповідальність за неоприбуткування готівки. Нагадаємо, що відображення в книзі обліку доходів та витрат розрахунків за готівку є оприбуткуванням готівки в розумінні п. 1.2 Постанови НБУ «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004р. №637, а неоприбуткування для підприємця (неналежне відображення в книзі доходів та витрат) передбачало, як наслідок, застосування штрафних санкцій згідно п. 1 Указу Президента від 12.06.1995р. № 436/95. – у п’ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.
Проте, п. 113.3 с. 113 Податкового кодексу встановлює, що застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства … штрафних (фінансових) санкцій, не передбачених цим кодексом та іншими законами України, не дозволяється. А згідно з п. 111.2 с. 111 Податкового кодексу фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим кодексом та іншими законами.

Указ Президента не є Законом. Таким чином, не може бути до підприємця застосована й відповідальність за порушення норм регулювання обігу готівки.

Останній форпост податкового органу в цьому питанні – відповідальність, передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення, а саме – с. 164-1, за якою: «…неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов'язкову форму обліку, - тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Проте, із статті 255 КпАП України вбачається, що право складати протокол про адміністративне правопорушення передбачене ст. 164-1 КпАП України, надано органам внутрішніх справ та фінансовим органам.
Тобто, податкові органи (не являючись ні органами внутрішніх справ, ні фінансовими органами) не мають права застосовувати відповідальність за правопорушення, передбачене ст. 164-1 КпАП України.

Підсумовуючи все вищенаведене, враховуючи ч. 2 ст. 19 Конституції України, за якою органи державної влади та органи місцевою самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, можна сказати, що на даний час немає законодавчих підстав для притягнення до відповідальності фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності внаслідок неведення (неналежного ведення) ними книги обліку доходів та витрат.
 

Для КапитализаторЪ.КОМ,
Задорожній Р.Г.,
генеральний директор Універсальної
правничо-фінансової аутсорсингової
компанії "Вікторія"

Також по темі:

1) Податкові канікули втратили привабливість. Безперспективність пункту 154.6 Податкового кодексу України

2. Облік доходів та витрат підприємця на загальній системі оподаткування з 1 січня 2011 року